Ті, кому ми небайдужі, завжди знайдуть спосіб виявитися поряд, а ті, хто нас не цінує, просто продовжать тікати. Все просто.
Всі ми маємо звичку постійно знаходити виправдання для інших людей. Ми вигадуємо безліч різних сценаріїв, які б пояснили їхні вчинки та незвичайну чи дивну поведінку. І ми швидше повіримо у свою брехню, ніж погодимося пережити розчарування.
Але одного дня ми зрозуміємо, що коли таких виправдань для чужих вчинків стає занадто багато, це приносить ще більше страждань.
Обманюючи самих себе, ми дозволяємо навколишнім обманювати нас ще частіше. Тому необхідно покласти цьому кінець. Настав час припинити тлумачити незрозумілі повідомлення або читати між рядками, тому що ті, хто дійсно нас любить, спілкуються з нами зрозумілою мовою, яку не потрібно аналізувати і намагатися розшифрувати.
Варто перестати миритися із ситуаціями, коли люди багато говорять, але нічого не роблять. Потрібно дозволити їхнім вчинкам говорити за них і припинити робити винятки для людей, які не роблять жодних винятків для нас.
Ми повинні перестати сходити зі свого шляху заради тих, хто згадує про наше існування, коли їм щось від нас потрібно.
Ми не повинні кидатися на допомогу тим, хто залишає нас у біді.
Ми повинні перестати сподіватися, що оточуючі дадуть відповідь на нашу доброту взаємністю – деякі люди платять за неї егоїзмом.
Ми повинні припинити думати, що інші люди не можуть відповісти на наше повідомлення, тому що вони зайняті. Все залежить від розташування пріоритетів. Ми повинні перестати вірити пустим словам, які втрачають своє значення зі сходом сонця.
Ми повинні перестати бути вічно розуміючими і стати, нарешті, раціональними. Перестати ускладнювати собі життя, а, навпаки, спростити його.
Ті, кому ми небайдужі, завжди знайдуть спосіб виявитися поряд, а ті, хто нас не цінує, просто продовжать тікати. Все просто.
Ті, хто нас любить, завжди скажуть і покажуть це. А ті, хто не любить, почнуть демонструвати любов, коли самі почнуть її потребувати, а потім знову нас забудуть.
Ті, хто хоче, щоб ми були присутні в їхньому житті, намагатимуться заради цього, підтримуватимуть зв’язок, пам’ятатимуть про день народження, успіхи, важливі дати і цікавитимуться нами. А решта просто перебуватиме в «сірій зоні» між знайомими та чужинцями.
Є, як правило, лише біле та чорне. Люди або з нами або проти нас. Вони або люблять нас або ні. Або піклуються про нас, або не морочаться з цього приводу. Або знаходять виправдання своєї відсутності у житті, або шукають причини у ньому бути.
Фото: Billy Markus