Про це розповіли учасники круглого столу «Як нова облікова ставка НБУ вплине на фінансовий ринок», проведеного «Фінансовим клубом».
«Дива не буває, ставки за кредитами переглядаються (після облікової. – Ред.). Це вже відбувається. Є багато клієнтів, які одразу за ніч дізналися, що в них вже інша ставка, тому що до війни були популярні кредити під облікову ставку+», – каже начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов.
Для багатьох такі кредити зараз стали непідйомними. «Багато клієнтів не зможуть брати кредити за ставками, які деінде будуть досягати 30% із поправкою на ризик. Але клієнти певних сегментів і галузей залишаться», – каже Олексій Блінов і нагадав про пріоритет цієї весни – кредитування посівної. «Аграрії мали можливість отримати ресурси на пільгових умовах через державні програми. Левова частка приросту кредитного портфеля – це саме сільське господарство», – зазначив аналітик.
В НБУ визнають, що ринкові кредитні ставки зростуть після їхніх дій. «Звичайно, що і вартість кредитування зросте. Але будемо відверті, зараз кредитування відбувається майже виключно в рамках державних програм. Тому і спиратися потрібно саме на такі державні програми», – зазначив директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський.
Підприємцям немає різниці, ринкова ставка – 10% чи 25%, якщо все оплатить бюджет і для них ставка залишиться 0%. «В таких умовах треба буде більше видатків на такі програми, але збережеться попит на такі кредити і їх роль для підтримки позичальників, зокрема і агросфери. Щодо інших напрямків кредитування, то реакція банків не буде миттєвою, – вважає представник НБУ. – Для банку важливо зберігати відносини з клієнтом, тому він буде більш обережним і виходитиме з інтересів клієнта».
Він впевнений, що підтримка з боку державних програм має залишатися. «Це не такі вже й великі видатки, але ефект достатньо суттєвий», – каже Володимир Лепушинський. Уряд хоче поширити пільгове кредитування на аграрні переробні підприємства.
Інші позичальники таких пільг не мають: банк може запропонувати їм високу ставку не тільки за новим кредитом, але й при реструктуризації. «Реструктуризація відбувається в певних умовах. Умови змінилися. Серед постраждалих, де є попит на гроші, торговельна галузь. Вона потребує постійного кредитування під оборотку, і там вартість грошей зросла більш, ніж вдвічі за один день», – сказав Олексій Блінов. Він радить бізнесу, ставка кредиту якого прив’язана до облікової ставки НБУ, передусім розмовляти з банком. «Зацікавленість банків в утриманні клієнта стоїть на першому місці. Зараз буде багато таких розмов – банки до цього готуються», – анонсував Олексій Блінов.
В умовах війни майже всі нові кредити очікуються від держбанків. «У нас зараз війна – кредитування немає, крім державних програм, крім державних банків, крім точкового кредитування на оборотку та кредитування фізосіб. Кредитування в нас немає хоч під 10%, хоч під 25%. Єдине, де кредитування зараз може бути, це державні банки. Тому державні банки зараз однозначно є і мають бути, і не може бути інакше, лідерами з кредитування – єдині, хто кредитує масово. Це нормально під час війни. Вони збільшать свою частку на ринку і за активами, і за кредитами, бо альтернативи зараз немає», – впевнений експерт Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Євген Дубогриз.
Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків каже про іншу проблему: нараховані, але не отримані доходи. «По звітності ми можемо побачити різке зростання нарахованих доходів за кредитами, але також із низьким зростанням доходів виплачених», – зазначив експерт.
Михайло Демків вже спостерігав таку ситуацію у березневій звітності банків споживчого кредитування. «Не хотілося, щоб ми прийшли до такої ситуації в корпоративному секторі. Обсяги нарахованих, але не сплачених доходів будуть значними. У банків буде дилема – наскільки підвищувати ставку і чи не призведе вона до того, що банк просто не отримає ці доходи», – попередив експерт.