❗Шостий день «часткової мобілізації», оголошеної путіним 21 вересня, засвідчив, що попри заспокійливі виступи представників влади та їхні обіцянки, «часткова мобілізація» швидко перетворилась на тотальну. Рівень жорсткості у проведенні мобілізації зашкалює. Крім військкоматів, пункти призову та забезпечення мобілізації почали працювати й в інших установах – у школах, театрах та музеях. У Бурятії скасували заняття у деяких школах через те, що у будівлях навчальних закладів облаштували тимчасові пункти роботи з призовниками. Почалися облави на вулицях та у громадських місцях.
�»В національних республіках військові оточують населені пункти і примусово вивозять усіх чоловіків. В селищі Курумкан в Бурятії з населенням 5,5 тис. осіб мобілізували близько 700 призовників. Оголошені раніше владою правила часткової мобілізації не дотримуються – на війну забирають зовсім не ті групи людей, про мобілізацію яких було оголошено. Повістки вручають багатодітним батькам, чоловікам, старшим за 60 років, з інвалідністю, з бюджетної сфери і навіть померлим.
У суботу, 25 вересня, путін підписав указ, який звільняє студентів очних та очно-заочних відділень від мобілізації. Але минулого четверга повістки вручили студентам першого курсу факультету бурятської філології Бурятського державного університету.
У відповідь ті, кого потенційно можуть мобілізувати, тікають з росії, ховаються, протестують і підпалюють військкомати. Або влаштовують у них стрілянину.
❗З початку мобілізації сталося вже 17 підпалів військкоматів, а всього з початку війни їх було 37. У столиці Дагестана Махачкалі у неділю стихійний мітинг біля військкомату супроводжувався фізичними сутичками з поліцейськими та перекриттям федеральної траси. Декілька десятків мешканок Нальчика в Кабардино-Балкарії того ж дня мітингували перед будівлею уряду республіки і відбивали чоловіків у співробітників поліції, які намагалися їх затримати. У Якутську близько 400 осіб, здебільшого також жінок, влаштували на міській площі хоровод, скандуючи “Ні війні!” та “Ні геноциду!”.
�»Особливого накалу «мобілізація набула в найбідніших дотаційних національних республіках росії.
Вже з вечора 21 вересня у бурятських селах (улусах) чоловікам від 18 до 72 років вручали повістки і вимагали терміново їхати до призовного пункту. Мешканці республіки розповідають, що чоловікам давали на збори півгодини, потім часто без одягу та речей саджали у машини і везли до Улан-Уде. Потім чоловіків військовими літаками відправляють до міста Борзя Забайкальського краю, а після підготовки – до України.
� Однак все свідчить про те, що місцева влада республік не зможе виконати кремлівський «запит» і надати «планову» кількість мобілізованих. Незважаючи на публічні заяви кремлівської пропаганди про патріотизм росіян неслов’янської зовнішності та їх готовність виконати наказ головнокомандувача про захист «русского мира» в сусідній державі, на цей раз все пішло не так.
�» Наприклад, буряти оцінили новий призов як етнічну чистку та геноцид свого народу і намагаються уникнути мобілізації будь-яким чином. Адже цей російський регіон із самого початку війни залишається в лідерах за людськими втратами при тому, що з майже 400 тис. мешканців республіки етнічні буряти складають лише 30%, а в росії – 0,3%. Навіть за офіційними даними Міноборони росії, Бурятія посідає друге місце після Дагестана серед російських регіонів за кількістю загиблих на війні з Україною – 267 осіб. Фактично в Бурятії вже не залишилося жодної родини, яку б не торкнулася ця війна. У багатьох бурятів сама ідея «денацифікації України» викликає подив, адже національна бурятська меншина постійно стикається з расизмом та дискримінацією в росії. Вони пам’ятають, як в армії рф вважають бурятів «тупуватими, але дисциплінованими і рішучими», тому командування без роздумів використовує їх як «гарматне м’ясо», коли «русских жалко».
�» У відповідь на примусову мобілізацію росіяни масово втікають з країни. У Telegram-каналах набувають популярності пропозиції як «відкосити» від мобілізації та виїхати до інших країн.
Найчастіше росіяни «непрофільної» нації їдуть до Монголії, Казахстана та Киргизстана, з середини тижня – перед кордонами кілометрові черги з автомобілів й автобусів, наповнені чоловіками. Більше того, Монголія готова прийняти людей, що рятуються від путінської мобілізації. Натомість для жителів Бурятії, які не бажають потрапити під мобілізацію, організовані евакуаційні автобуси до Монголії, які оплачують представники бурятської діаспори з усього світу. У виїзді бурятів, які не бажають потрапити під мобілізацію, допомагають також Киргизстан і Казахстан.
☝️ Таким чином, неможливість «остаточного вирішення українського питання» обертається для кремля «остаточним вирішенням бурятського, дагестанського та кримськотатарського питання». Адже винищення національних меншин за допомогою мобілізації – це частина стратегії російських кланів з отримання контролю над політичною елітою та населенням національних республік.
❗Оголошена путіним «часткова мобілізація» вимагатиме від України використовувати більше живої сили та озброєння, щоб повернути загарбані території та виграти війну.
Проте орієнтація кремля на повторення «донецького» сценарію поступового загарбання та подальшого приєднання до росії нових територій у Луганській, Донецькій областях та окупованої частини Херсонської та Запорізької областей приречена на поразку. Адже спроба путіна поповнити армію для війни проти України за рахунок відправки на лінію фронту ненавчених та непідготовлених призовників здебільшого з регіональних республік натикається на суттєвий спротив.
�» Тотальна мобілізація відбувається зовсім не так, як її висвічують пропагандистські федеральні телеканали. Корінні буряти, удмурти, дагестанці, татари більше не бажають, щоб їх національність асоціювалась зі звірствами російської армії в Україні, і масово ухиляються від «часткової мобілізації».
❗ Аналітики Центру протидії дезінформації при РНБО підготували лонгрід на тему: Як Китай та війна в Україні віддаляють Казахстан від росії? Детальніше – за посиланням: cpd.gov.ua/main/yak-vijna-v-ukrayini-viddalyaye-kazahstan-vid-rosiyi/
#інфотерор