Коли ви любите, ви приймаєте людину такою, як вона є. Приймаєте разом з усіма її недоліками. Ви не говорите їй про те, що стосунки були б ідеальними, якби вона змінила в собі пару речей. Ця людина влаштовує вас такою, як є.
Ви не просите її змінюватися, тому що колись полюбили її саме такою – недосконалою і неідеальною. І з вашого боку було б несправедливо просити її змінитися зараз.
Коли ви любите, приймаєте людину з усіма її дивацтвами. Ви приймаєте її минуле. Ви приймаєте людину з усім її «багажем». Це зовсім не означає, що ви дозволяєте коханій людині поводитися з вами по-свинськи та придумуєте виправдання її поганій поведінці. Ви не будете мовчки терпіти образи тільки тому, що вона вирішила, що для цього є підстави. Якщо ваша кохана людина не поважає вас, і її поведінка огидна, вам варто діяти. Необхідно припинити намагатися «зцілити» її та подумати про себе. Іноді навіть варто піти, і це буде в деяких ситуаціях кращим, що ви зможете зробити для себе.
Якщо ж мова йде про здорові стосунки, ви поважаєте один одного, тут все інакше. Ви розумієте, чому ваш партнер сумує, нервує, чому він зірвався. Ви даєте йому шанс і, можливо, не один.
Коли ви любите людину, то приймаєте її вибачення. Ви розумієте, що причина може бути зовсім не в вас. Можливо, це постукали кістками скелети в шафі, минуле, з якою вона ще не розібралася до кінця.
Коли ви любите, ви готові давати ще один шанс. Ви готові це робити, якщо парнер робить спроби, щоб стати краще. Ви даєте можливість виправити помилку. Ви зовсім не хочете все життя потикати йому моментами, коли він оступився.
Коли ви любите, ви приймаєте людину з усіма її недоліками. Ви приймаєте той факт, що ваш партнер недосконалий. Втім, як і ви. Ви не звинувачуйте партнера в тому, що йому важко довіряти людям, або в тому, що він не терпить самотності. Ви не змушуєте його відчувати провину за минуле і не намагаєтеся зробити ще болючіше. Ви приймаєте сторону вашого партнера і допомагаєте йому, як можете. Підбадьорюєте і підтримуєте.
Коли ви любите, то не вказуєте коханому на недоліки. Ви ніколи не використовуєте пережиту ним травму, як аргумент у ваших конфліктах. Ви не тисните, змушуючи кохану людину думати про себе ще гірше, опускаючи її самооцінку нижче плінтуса.
Коли ви любите, то щосили намагаєтеся зрозуміти та відчути, через що пройшов ваш партнер. Ви спонукаєте його відкритися вам. Слухаєте те, про що він хоче сказати. Ви поруч з коханою людиною, коли їй погано і боляче.
Коли ви любите, то працюєте в команді. Разом намагаєтеся визначити, як можете допомогти один одному. Намагаєтеся переконати кохану людину в тому, що минуле – це минуле, воно не повториться в майбутньому. Ви повторюєте, що не заподієте того болю, який вона вже колись випробувала.
Коли ви любите, вам зовсім не потрібно, щоб партнер був ідеальним у всьому. Ви дозволяєте йому бути просто людиною…
І бачачи його кожен день – насолоджуватися ним! Берегти як дорогоцінну річ!!!