Можу щиро сказати, що справді задоволена своїм життям. Так само, як і ви, я зустріла на життєвому шляху безліч неприємностей, мені довелося подолати чимало труднощів, але… нарешті, зрозуміла: те, чи я задоволена своїм життям чи ні, практично не залежить від того, що відбувається навколо.
Моє життя все ще схоже на зебру: у ньому вистачає чорних смуг, у ньому вистачає випробувань, невдач і не завжди приємних змін… Разом з тим я вперше за багато років справді щаслива. Ні, я не розповідатиму про те, як важливо бути вдячними за те, що у вас є, хоча це справді один із ключів до дверей, за якими знаходиться щастя.
Я зрозуміла, що можу стати щасливою насамперед тому, що залишила позаду ті речі та людей, яким не судилося стати моїми.
Лише кілька місяців тому я була розчарована життям. Впустила кілька можливостей, про які мріяла багато років, не змогла вписатися в колектив, який здавався ідеальним, і з мого життя випало кілька близьких людей – просто тому, що ми перестали спілкуватися та поступово віддалилися один від одного.
Я була розчарована, віра в те, що моє життя має сенс мене покинула. Я старалася, дуже намагалася все виправити і зібрати життя по шматочках, але вони щоразу вислизали з моїх пальців. І одного разу просто перестала намагатися це робити. Перестала намагатися склеїти те, що розсипалося, і почала прагнути чогось нового.
Якщо життя не дає мені те, чого я так довго і старанно прагнула, то, можливо, цим речам не судилося бути моїми. Можливо, я заслуговую на щось краще, ніж те, що вислизає з мого життя.
І я перестала заважати життю йти своєю чергою. Спершу було непросто і незвично, але я почала знижувати свої очікування щодо власного життя і намагатися приймати реальність такою, якою вона є – з усією її радістю та розчаруваннями.
Колишнє життя розсипалося на шматочки, але замість того, щоб намагатися склеїти його, отримавши кособокого виродка, я прийняла кілька дуже важливих рішень: кинула роботу і розлучилася з людиною, яку дуже любила – просто тому, що вона маніпулювала і контролювала, і я ніяк не могла це припинити. Вчиняючи таким чином, я розривала порочне коло, але це стало без перебільшень однією з найчорніших смуг у моєму житті. Я думала, що після цього мені буде дуже складно знову стати на повний зріст, але, на подив, все було навпаки.
Після цього переломного періоду я почала очищати своє життя від найбільш токсичних людей. Повільно відкривалася для тих речей, які було готове запропонувати мені життя, замість того, щоб намагатися насильно втягнути в нього те, що нібито мені потрібно.
І знаєте що? Це допомогло. Зараз у мене є непогана посада в компанії, яка дозволяє займатися тим, що мені подобається, я зустріла безліч добрих, щедрих людей.
Часто, коли ти намагаєшся дозволити всьому йти своєю чергою, Всесвіт показує найкращий спосіб отримати те, що тобі дійсно потрібно. Але більшу частину часу ми настільки одержимі спробами домогтися того, що, на нашу думку, ідеально підходить, навіть не замислюючись про те, що насправді це може йти лише на шкоду.
Насильно запихаючи у своє життя те, чому там не місце, ми лише завдаємо біль і собі, і тим, хто нам дорогий. Натомість варто вірити в те, що наші втрати та невдачі не марні, і що вони неодмінно приведуть до чогось кращого. Вам не потрібно турбуватися про тих, хто залишив вас позаду: люди, які дійсно вас люблять, залишаться поряд без прохань та принижень.
Так що постарайтеся ніколи не забувати про одну просту річ – те, чому судилося бути вашим, ніколи вас не покине.